Читати книгу - "Чорний агат: Втрачена спадкоємиця , Ірина Кузьменко "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Мені більше цікаве, що ти тут робиш, Дем’яне? — обернувшись до нього й обхопивши його за шию однією рукою, промовила.
Дем’ян всміхнувся.
— Питання на питання, маленька, — поставив її на ноги.
— Якщо хочеш допомогти, у мене список книг, які варто оглянути. Не будемо витрачати часу.
Дем, взявши дівчину за лікоть, поцілував у верхівку й, погладивши хвилясте волосся, сказав:
— Як скажеш.
Мирослава, глибоко вдихнувши, відвернулася. Всміхнувшись, обхопила книгу двома руками й притулила її до грудей.
Дем’ян активно включився в пошуки книг. Міра, мигцем поглядаючи на нього, не могла стримати усмішку. Розмістившись у читальному залі, іншу за іншою почали переглядати книги, і дівчина нотувала найцікавіше в блокнот. Переглядаючи на телефоні символи, які скинула матір, схилила голову на стіл і важко зітхнула.
— Як можуть бути поєднані шумерські, слов’янські символи із демонською пентаграмою? — прошепотіла.
Дем’ян, відклавши книгу, провів рукою по її спині. Міра, обернувшись, поклала голову собі на лікті й поглянула на Дема.
— Можливо, таємниця криється не в символіці? Можливо, хтось хоче збити нас із пантелику, щоб ми шукали, як тут говорять люди, вітра в полі? — промовив Дем’ян і, схилившись до дівчини, легко потерся об її щоку.
Мирослава всміхнулася й, поцілувавши його в щоку, відхилилася. Дем, потерши щетину, усміхнувся у відповідь.
— Можливо, ти маєш рацію. І хтось навмисно водить нас за ніс, відволікаючи увагу від основного.
— І що основне?
— Я не знаю, — розвела руками Міра.
Піднявшись, взяла кілька книг і, оглянувшись, промовила:
— Я віднесу книги на полички, а ти продовжуй шукати далі.
Дем, відхилившись на спинку крісла, кивнув.
— Як скажеш, принцесо, — поглянувши їй услід, сказав.
Мирослава, розкладаючи книги, опустила одну й, схилившись, відчула крізь себе потік раніше не відомої енергії. Стрепенувшись, підняла голову й побачила жінку. На її обличчі були чорні жили. Вона криво посміхнулася, і Міра почула в голові її голос:
— Яка довгоочікувана зустріч, чорний агате!
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорний агат: Втрачена спадкоємиця , Ірина Кузьменко », після закриття браузера.