Читати книгу - "Мявчик та Вогник: Врятувати Старий Новий Рік, Герцог Фламберг"

 Вона кинулася на героїв, і почалася битва. Муна налетіла на героїв з шаленою швидкістю. Вона розмахувала своїми гострими кігтями, намагаючись зачепити їх. Мявчик мужньо захищався кришталевим мечем, відбиваючи удари і намагаючись завдати Муні хоч якоїсь шкоди. Але Муна була дуже сильною, і її шкіра здавалась непробивною.

 Муся захищала Вогника та Джуні льодовим щитом, відбиваючи крижані снаряди, які Муна випускала з пащі. Вогник, невидимий завдяки амулету, літав навколо Муна, намагаючись відволікти її та вдарити хвостом. Джуні чаклувала, створюючи магічні пастки та перешкоди на шляху ведмедиці.

 Шапка, сидячи на голові у Мявчика, давала поради (як завжди, не дуже корисні):

 — Вогнику, бий її по носу хвостом! Ведмеді дуже не люблять, коли їх б'ють по носу!

 — Мусю, заморозь її хвіст! Тоді вона не зможе так швидко рухатися!

 — Мявчику, підпали її шерсть! Вона ж боїться вогню!

 — Джуні, перетвори її на крижану скульптуру! Нехай стоїть тут, поки не розтане!

 Муна гарчала і ревіла, намагаючись прорватися крізь захист героїв. Вона збивала крижані бурульки зі стелі, розкидала меблі, ламала стіни. Фортеця тряслася від її люті. Але невидимий Вогник був невловимим. Він кружляв навколо Муна, кусав її за вуха, смикав за хвіст та бив по носі. Розлючена ведмедиця не могла зрозуміти, хто завдає їй болю.

 Раптом Муна відчула, як щось маленьке і гаряче торкнулося її спини. Вогник спробував вирвати кришталеву сніжинку! Муна заревіла від несподіванки та болю, інстинктивно притиснувши сніжинку до себе.

 — Ааа! Хто це? Що це? — кричала вона, озираючись на всі боки.

 Скориставшись моментом, Мявчик з усієї сили вдарив Муна кришталевим мечем.

Муся миттєво заморозила лапи ведмедиці, а Джуні сплела навколо неї мережу з колючих крижаних ліан. Муна заревіла від болю та безсилля. Вона намагалася вирватися з пастки, але магія Джуні була надто сильною.

 — Ні! — кричала Муна. — Це неможливо! Я не можу програти!

 Але її опір був марним. Герої перемогли. Вогник, знову ставши видимим, гордо ширяв над переможеною ведмедицею.

 — Ні! — кричала Муна. — Це нечесно! Ви обманули мене!

 — Ніхто тебе не обманював, Муно, — сказав Мявчик. — Ти сама обрала цей шлях. Ти піддалася заздрощам і бажанню влади, і це тебе згубило.

 — Але я... я не хотіла нікому зашкодити, — прошепотіла Муна, опускаючи голову. — Я просто... просто хотіла, щоб мене поважали.

 — Є інші способи заслужити повагу, — сказала Муся. — Доброта, співчуття, допомога іншим... Це справжні цінності.

 — Але я не знаю, як це — бути доброю, — сказала Муна. — Мене ніхто цьому не навчив.

 — Ми тебе навчимо, — сказала Шапка, злізаючи з голови Мявчика. — Я залишуся з тобою і допоможу тобі змінитися.

 — Ти? — Муна здивовано подивилася на Шапку. — Навіщо тобі це?

 — Тому що я вірю в тебе, — відповіла Шапка. — Я знаю, що в глибині душі ти не погана. Просто тобі потрібна допомога.

Муна замовкла, задумавшись. Потім вона підняла голову і подивилася на героїв.

 — Добре, — сказала вона. — Я згодна. Допоможіть мені змінитися.

 — Ми допоможемо, — усміхнувся Мявчик.

 Вони зняли з Муна крижані кайдани, сплетені Джуні, і допомогли їй підвестися. Муна підійшла до Шапки і обережно взяла її в лапи.

 — Дякую тобі, — сказала вона. — Я не підведу тебе.

 — Я знаю, — відповіла Шапка.

 — А де ж кришталева сніжинка? — запитала Муся, озираючись навколо.

 Вона лежала на підлозі посеред зали, виблискуючи холодним сяйвом. Мявчик обережно підняв її і поклав у свою торбинку. Сніжинка засяяла яскравим світлом, наповнюючи фортецю магічною енергією.

 — Тепер свято Старого Нового Року врятовано! — вигукнув Вогник.

 — Так! — підтвердила Джуні. — І зимовий світ знову буде вільним!

Герої повернулися до Північносяйного, де їх зустріли радісні мешканці міста. Всі дякували їм за порятунок і влаштували велике святкування на честь перемоги. Всі були вражені їхньою сміливістю та винахідливістю, а Шапка стала справжньою зіркою вечора, розповідаючи про свої подвиги (звичайно, трохи прикрашаючи їх). Були пісні, танці, ігри та смачні частування. Навіть Муна, яка щиро розкаялася у своїх вчинках, була запрошена на свято. Вона обіцяла змінитися і стати доброю та справедливою.

Герої веселилися разом з новими друзями, але не забували про те, що їм час повертатися до Букнета. Вони попрощалися з пінгвінами, ельфами та іншими мешканцями зимового світу і пообіцяли навідуватися до них в гості.

Джуні простягнула руку, і в повітрі з'явився блискучий портал. 

— Прощайте, - сказала вона. — Час вам повернутися до Букнета! Ще раз дякую за допомогу!

Герої ступили в портал, і за мить опинилися на головній площі Букнета.

Коли вони повернулися до міста, вистава ще не почалася, всі продовжували святкувати зимові свята. Герої приєдналися до веселощів і розповіли всім про свої пригоди.

Кінець