Читати книгу - "Опора, Moon Grey"

-             Чекаємо тут. Вона скоро прийде. Не зважай на час, роби свою справу. Вивчай його, поки його душа почне спілкуватись з тобою. Вам потрібен контакт. Але ви не пара, ти ж чув.

-             Як я це зроблю? Ти, здається більше знаєш, підкажи.

-             Спостерігай. Ти ж розумієш, що він впустив тебе в своє життя і це мало статись, але він несе подвійне навантаження. Тому ти маєш оберігати його.

-             Не заважати?

-             Не заважати.

-             Добре. Спи. – Валерій погладив малу по волоссю. Огорнув її теплими обіймами. Повернувся в тіло Андрія і посилив спину, там, де Ефірне тіло межувало з Астральним. Такі всі Ангели Охоронці. Прикривають спину. Знають минуле, оберігають в нинішнім, але не знають майбутнє. Просто йдуть до своєї цілі, яка є спільною з їхнім «підопічним».

За імпровізованим 1 столом, з 2 стільниць, сиділо 3 живих людей та 4 душі. Всього було четверо живих і 5 душ.

Четверо живих утворювали пари. Додаткову пару утворювала душа Валерія та Даринки. Вони могли спілкуватись і так відобразилось 6 одиниць попарних. Душа Петра не реагувала на Даринку та бачила її присутність. Але Даринка бачила всих. Маючи в ДНК зір темряви від Харона, зір світла від його другого лику- Петра, цей же зір був і в Івана Сірка, дівчинка могла бачити навіть в чорних дірах всесвіту, колись зниклих світах велетнів, людей. Тих, майбутнє кого було зруйноване і просто зяяло чорнотою, проте це не було порожнім та нерухомим. Там Даринка могла бачити нестворені виміри. Саме звідти до неї йшла енергія живих, яких не було в майбутнім. Вона зберігала енергію. Бо зараз був момент, який трапляється раз на тисячі років, коли можна відновити майже половину втрачених та зруйнованих життів.

Саме це сталось з Романом. Його чорний простір, через те, що юнак повірив у важливість себе, своїх бажань та їх здійснення, став яскравою зіркою, яка скоро стане відома всим.

Вже було кілька таких сутичок з донькою Смерті. Війська Життя ставало дедалі більше. Воно ставало дедалі сильнішим. І це була та тайна, яка записана в Чорній Книзі діда Нейрона.

Даринка будувала власну історію, бо скоро її сила стане потрібна для сестрички, Рити. Поєднавшись з частинкою Душі Ореста, Даринка зможе доєднати ще життя для тисячі в Роду. Десь там Рита вже жила власним життям.

Зараз в кімнаті було шість одиниць, що створили три пари. Вівся обмін інформацією. Це давало 7 чудес світу. Які мали кожен свою особливість, якої не було в іншого: слух, нюх, зір, думка, дотик, смак, переміщення і відповідало частинам тіла і органу: вуха, ніс, очі, мозок, руки, рот, ноги.

В кожного був цей набір 100% чи ні, коли інші компенсували відсутність джерела інформації, і кожен міг поділитись чи обміняти інформацію про оточення, про інші світи, окрім свого.

Саме це і відбувалось при поєднанні пари.

В результаті обміну наставав кінець тому, що було. Ці зміни відбувались в кожнім. Безкінечний етап життя чи навіть смерті. 8 чудо, яке завжди несло закінчення минулого і початок наступного та майбутнього, яке стає знову минулим.

Чим більше відбувалось таких перетворень, тим дальше простягались тонкі тіла і доєднувались до обраних систем, де більшість однодумців створювала сильне енергетичне поле. Це поле, завдяки електромагнітному випромінюванню, притягувало ще більше однодумців, з новими комбінаціями могутності сили та її розвитку.

Цей обмін був 9 позицією, новим після втрати минулого. Коли розуміння втрати чи витрати давало зміни та примноження з тієї далечини, куди сягали ТТ особистості з її електромагнітним полем.

Наповнення місця, де відбулись втрати чи витрати робило цілісним і завершеним особистість.

10 позиція, коли знаєш де твоє місце поокремо і, водночас, усвідомлюєш, що воно скрізь, бо в мріях немає меж.

Саме ці мрії створюють 11 позицію, коли бажання вдосконалення свого місця чи утримання його породжує нову, третю силу, яка, знову-таки, згідно силі електромагнітного поля особистості доставить у Всесвіт бажання.

Чим сильніша особистість в 7 своїх чудесних ресурсах, тим швидше та якісніше відбудеться відгук від Всесвіту в матеріалізації бажаного. Це 12 і остання позиція – результат.

Надалі починається особисте усвідомлення зміни, що відбулась. Це 1.

Відбувається переоблік того, що є в ресурсі і, розкладається все по поличках. Відбувається ототожнення себе з новою позицією 2. Всі предмети, ролі, маски, інструменти та матеріали –все повинно відповідати новій особистості і переоблік виявляє, що є не відображенням нової особистості.

В позиції 3 велось розпорядження своїм, тим, на що стачило сили для утримання, обміну, витрати, донести до пункту призначення, приумноження в обміні, який вигідний. Трійка: особа, наявність та сила управління, завжди породжувала чи слугувала появі 4. Це окрема позиція, яка була невід’ємною, залежною від трійці. Водночас вона містила суть морального та матеріального і могла вести прояв або через мишлення, або через створення.

Це відкривало двері для творчого натхнення, яке було посеред трьох завжди і мало контакт з четвертим, яке і є сукупністю трьох. Це 5 позиція- натхнення. Все це служило результативності, множенню в парі, послідовного виконання задля результату і якщо чогось не вистачало, то завжди відбувалось спілкування в 7 позиції для обміну. Також шоста позиція подавала результат роботи від натхнення і той результат приносив задоволення ще комусь. Так відбувався обмін новим. Починалась 8 позиція- смерть минулого і початок нового.

Поряд з тим в кожного, згідно його електромагнітному полю, чи то предмет, чи людина, чи тварина, будь-що у Всесвіті, йшов час своїм кроком. Взаємодія елементів відбувалась завжди, але сприйняття цього обміну впливало на електромагнітне поле, згідно впливу елементів стихій. Тому час йшов завжди по-різному в сприйнятті.

В живої істоти, яка по своїй закладеній природі має серце, це визначається пульсом,  її істинний потік часу. В інших, хто не має серця, швидкість дифузії визначає їхній час. Клітини підлаштовують під всесвітній час свій, щоб тримати в балансі з ним існування, бо життя завжди передбачає вплив іншого.