Читати книгу - "Опора, Moon Grey"

Рух електромагнітного потоку в полі у предметів, явищ, ситуацій, подій визначає потік часу, який відноситься до конкретного місця, де це присутнє чи відбувається.

Сукупність цих полів предметів, явищ, ситуацій, подій – є істинним часом місця і збалансовується втручанням інших.

Рівновага –це нестворення дії. До цього прагне суть світотворення. Але саме існування означає перебування, рух в часі і накопичена енергія буття колись вже створила рух- Космічного Вітру.

Петро натиснув кнопку на столі і проявились замочні скважини.

-             Беріть ключі в обидві руки, - він зняв з кільця всі 6 ключів і роздав Андрію та Вірі по два. – Тепер вставляйте в отвори біля себе. – Петро вставив теж свою пару. – На три повертаємо, щоб відімкнути. Один. Два. Три.

Всі троє одночасно повернули ключі проти годинникової стрілки.

-             Залиште ключі в скважинах і ходім повечеряємо.

-             А що відбулось? – Цього разу Віра запитала в Петра.

-             Ми повернули світ. Протисолонь. Символічно для вас, звісно. Але для Духів та Енергій це має значення.

-             Можете пояснити? – Додав Андрій.

-             Візьми отам кухлі, я дістану молоко з льоху. – Петро відкрив ляду і спустився вниз. – Тримай, - подав він дзбанок.

Віра підхопила ємність і пішла до Андрія, який виставив чашки, налила молока.

-             Козяче, - сказав Петро, зачинивши ляду. Він підійшов до шафки, дістав коржі, діжечку з медом, тарілки. – Пригощайтесь.

Вони смачно повечеряли. Прибрали все і нарешті повсідались біля комину. Дід підкинув дрова у вогонь і той застрибав, облизуючи поверхню дерева.

-             Зараз час для завершення справи. Щоб вона стала добігати кінця, нам потрібно було зробити поворот енергій. Затримати час, якого вже не зосталось.

-             Але це якась…. Не знаю, я не вірю в це. – Андрій сумно витиснув з себе слова. – Нікого ж не повернеш.

-             Так. Це ж життя, а не фантастика. – Мовив Петро. - Але зло має бути врівноваженим і, як ви це називаєте, екологічним.

-             Ціна занадто висока, але, судячи з того, що відбувається, то живі мало що знають про потойбіччя.- Воїн зітхнув. – Поясніть, що я маю робити.

-             Твоя віра сильна, стійкість теж, попри те, що ти не віриш в це, я почув істинні слова. Вони мене заспокоїли. Дякую тобі. – Петро поклав руки на стіл і продовжив. – Земля має свої електромагнітні поля. Сонячна система з усима планетами в ній та Сонцем теж мають свої випромінювання. Всі супутники, астероїди, комети, що пролітають, увесь Чумацький шлях, увесь Всесвіт взаємодіють між собою. – Дідо зробив павзу, щоб слухачі могли задати питання чи заперечити. Але мовчання стало знаком продовжувати. – Так от. Зараз відбувається співставлення енергій.

Петро замовк. Повернувся до крісла качалки. Мала прокинулась і злізла на підлогу. Підійшла до столу. Віра налила молока та поставила печиво, мед, масло. Намазала Даринці бутерброд і підсунула стілець.

Дівчинка їла, запивала молоком. Розглядала заодно стіл з отворами та ключами. Дорослі мовчали. Мала подякувала і сказала:

-             Я створила новий пояс Землі. Радіоактивний. Це небесний вогонь, який недоступний зараз пекельному вогню, батьку блідої. В цей момент ваші наміри доєднаються. Створений пояс стане тінню так званої річки Стікс. Це буде чиста енергія воїнів. Тепер наше військо стало безсмертним

-             Ніщо не може зупинити їх?

-             Ніщо. Про нього просто не знають і не відають. – Даринка посміхнулась і скочила з стільця. – Дідо, а відкрий скриньки. Вже настав час.

Петро відкрив першу скриньку. Далі другу, третю, четверту, п’яту і шосту.

Андрей та Віра дивились по черзі в кожну. Там були звичайні речі: купка землі, металевий дріт, водиця плескалась та фонтанувала, зеленіло дерево і поряд були різні сімена, жеврів вогонь і віяв вітерець наче маленьке торнадо кружляло.

-             Що це? – Зацікавлено запитала Віра.

-             Це створені колись давним давно ототожнені скриньки з елементами та стихіями. Це оригінали. Це джерела, з яких я створюю новий пояс Землі. Енергетично я можу керувати електромагнітним полем Землі, бо я джерело душі  Світлани, яка є донькою ДНК. Істинною. Тією, що Смерть тримала в полоні.

-             України?

-             Звісно, територіально України. Світлана її частинка.

-             А її не вберегли…

-             Навпаки. Щоб змінити світ, вона колись не прийняла ненароджену власну частинку. Це створило «енергію смерті» скорочений вік її майбутньої. І коли цей рік настав, вона вже знала, що зміни стануться саме в цей момент війни. Якби вона тоді не зробила свою жертву, відмовившись від власної ненародженої частинки себе, яку б «розп’яли», як вже колись було в історії, то світ і далі б котивсь в прірву. І зараз вона у вигляді плазми, як і всі інші, хто їй потрібен.

А ці скриньки з їхнім вмістом утримують фізичну суть стихій та елементів. Вони мають прямий зв’язок з тими, що сховані в кожного з елементів та стихій. Для мене важливо зараз встановити цей зв’язок через себе, щоб скерувати вибух. Це поверне історію.

-             Чудово. Що нам робити? – Запитав Андрій.

-             Стояти поруч. Ваша енергія зараз потрібна. Ви тут в безпеці і … - Даринка глянула на Віру, - ваші життя вже змінились. Тому ви повинні визнати, що почалось нове життя для кожного, хто тут присутній. Ваші Ангели охоронці зараз полетять до поля Світлани, яка збирає душі вбитих дітей в певних місцях. Там має відбутись єднання.

Віра одразу зрозуміла про кого мова. Але вона трималась і тільки сльози виступили на її очах. Андрій стиснув її пальці, взявши долоню в свої руки і прошепотів : «тримайся». Віра опустила повіки і дві важкі сльози скотились по щоках. Хтось наче губами притуливсь до її щік і сльози висохли.