Читати книгу - "Казки Чаробору, Ольга Соболєва"

- Пусте, - пирхнув у відповідь кіт. - Всі ми свого часу вчилися. Я взагалі на фермі ріс і найбільшим дивом для мене тоді був собачий хвіст. Ні, я серйозно! Він так крутився, що я просто захоплювався його невичерпною енергією. Це потім я вже всяких премудростей в університеті набрався. І тебе навчу. Ось із злиднями розберемося, а потім можна пройти невеликий курс по чародійству. Я тобі його давно вже збирався прочитати, - Баюн весело підморгнув і Ярослава засміялася. - А тепер давай знайдемо на горищі все найкорисніше і стягнемо вниз. Раптом що знадобиться.

З самого ранку Ягінішна пішла до Ореста по допомогу. Вона сподівалася, що разом вони спіймають хоч одного з нав’їв і випитають про домовика Лук'яна. А решті мешканців хати нічого не залишалося, крім неробства, але в цьому будинку таке не віталося. Саме тому домовик прибирався в сараї, Рисянка полювала на метеликів, а розмовляючий кіт і Ярослава знову копались у завалах на горищі.

Перебравши зміст чергової скрині, дівчина обережно поклала на саме дно Незатикайку та щільно закрила кришку. Річ, звичайно, кумедна, але якщо він знову неспинно базікатиме, то Ярослава не витримає.

- Чого так з побоюванням дивишся? - запитав Баюн. - Не бійся, не вибереться. З ним, як із папугою – покривало накинеш і затихає.

- Я до цього літа навіть не могла уявити, як це жити в такому незвичайному світі! – захоплено промовила Ярослава. - На кожному кроці дива відбуваються.

- Це для тебе все таке дивно-дивне, а для мене звичайнісінький світ, - відмахнувся Баюн. - Іноді щиро не розумію, чому тут так дивуватися. У вас є більш цікаві речі.

- Ну, нічого собі «звичайний світ», - вигукнула дівчина. - Живих книг у нас точно немає.

- А Незатикайка-то і не занадто живий, - сказав кіт, риючись у невеликій шафі. - Те, що він бігає і балакає, ще не означає, що він такий самий, як ти чи я. У вас теж є такі штуки, роботами їх називають.

- А як же скатертина-самобранка, чоботи-скороходи, дзеркало, що говорить, і багато іншого, про що ти мені розповідав? Та хоч та діжа, що сама місить чи Питання-відповідь-зображення 3000. У нас роботів на спеціальних заводах роблять, і вони свідомості не мають.

«АПЧХИ!» - Баюн на подив голосно чхнув і дістав з шафи невеликий пожовклий журнал. Каліграфічний напис говорив: «Каталог товарів Умілої фабрики Тривосьмого царства». Кіт вручив журнал співрозмовниці, і та з цікавістю пробіглась поглядом його сторінками. Пожовклі картинки пропонували різні товари. Побутові винаходи: самовар ІІІ покоління, що швидко розігрівається, самозамішуюча діжа з функцією зважування, віник з функцією вологого прибирання. Винаходи зв'язку: срібне блюдце з поліпшеною траєкторією наливного яблучка М/400, морські раковини одно- і двостороннього зв'язку, дзеркало, що говорить, з настроюваною пошуковою системою «Гугля». Садові винаходи: топірець-саморуб з полегшеної сталі, гребінь з вибором складу лісу, що виростає, дубина-самобійка для відлякування злодіїв «Хрясь-на-всі-32». І ще багато-багато всього.

Ярослава немов зачарована вдивлялася у зображення та описи товарів. Просто не вірилося, що є щось подібне!

- Оце так! – дівчина, ніби маленька дитина, раділа відкриттям. – Виходить, є ціла фабрика різних чарівних штук. Але як? Як їх роблять?

– Не штук, а винаходів, – виправив Баюн. – Є речі фабричні, і їх конвеєром випускають. Щопонеділка, вівторка і середи винаходи для дому, у четвер - для зв'язку та путівництва, а далі вже не пам'ятаю. Це нам колись екскурсію робили, я тоді ще в Університеті Вчених Котів навчався. А ще є речі особистого винаходу. Авторські. Такі, як Незатикайка, наприклад. Вони унікальні, бо іншої такої не знайдеш. Робляться вручну і таке інше. Правда Незатикайка у мене не вийшов, зате залік з Винахідництва я отримав. Я ж спочатку збирався пов'язати своє життя з Умілою фабрикою, але після деяких подій передумав і закінчив спеціальність «Чарівний компаньйон».

- То що це виходить? На фабриці працюють лише вчені коти? – здивувалася Ярослава.

- Ні, - пирхнув співрозмовник. - Університет вчених котів - це лише крило цілого комплексу. Є ще, наприклад, Інститут Мудрих Птахів, Технікум домашньої розмовляючої звірини, Академія Підвищення Рангу для чарівників, Школа Чарівної науки для лісових жителів, і навіть у минулому столітті відкрили Коледж Водних Істот. Щоправда, навчання у них залишилося в основному дистанційне.

- Оце так! – повторилася Ярослава. Їй хотілося пищати від задоволення. Вона навіть не підозрювала, наскільки розвинений казковий світ. – Усе, як у нас.

- А як же! – гордо відповів Баюн. – Знаєш, скільки наших винаходів спонукало людей на прогрес? Та й взагалі наші світи пов'язані набагато щільніше, ніж здається. Варто лише придивитися.

- А чи багато таких фабрик?

- Ліцензована лише у Тривосьмому царстві, але багато хто підробками займається. Ніколи такі винаходи не купуй! До речі, засновницею Умілої фабрики була найкраща подруга Ягинішни Мар’я-майстриня. Так-так, уявляєш? Шкода правда, не встигла справу до кінця довести, але її наступники швидко підхопили ініціативу. Завдяки їм у нас збудували кілька навчальних закладів, і мій зокрема.