Читати книгу - "Історія одного розлучення, Ана-Марія Еріш"

Одразу після нападу Кара весь час тремтіла від страху, тому я навіть не хотів випускати її зі своїх обіймів. Але коли приїхали інші агенти ФБР, мені таки довелося це зробити, адже дівчину мав оглянути лікар. Коли Реббека порізала її шию, я мало не вбив її прямо на цьому ж місці. Ніхто не має завдавати їй шкоди. А ще я був дуже вдячний Картеру за те, що він допоміг. Це просто неймовірно, адже ми вже давно не працювали разом настільки злагоджено. Все-таки я був не правий, знущаючись над ним, він дуже хороший агент.

До Кари приїхала її асистентка Олівія, а ще з нею залишили двох агентів та Беатріс. Можливо я і ненавидів її, та вона один з найкращих агентів, яка дорожить своєю роботою. Тому і зробить все, аби захистити дівчину. Це давало мені хоч якесь примарне відчуття спокою. А ми ж мали поїхати в управління, аби допитати Реббеку та написати рапорт про те, що відбулося у будинку.

Та це не дало абсолютно ніяких результатів, адже вона вперто стверджувала, що працювала абсолютно одна. Ось і зараз Картер проводив допит, а ми спостерігали за цим з іншої кімнати.

- Ну, і що ти стосовно цього думаєш? - запитав батько.

- Мені здається, що вона бреше. З нею точно хтось працює, і щось мені підказує, що це далеко не кінець. Кара зараз у великій небезпеці, і безпечніше буде на якийсь час забрати її в управління. Якомога далі від всього цього. - відповів я. - До того ж ми не знаємо кому можна довіряти, а кому ні.

- В мене теж присутні такі думки, тому нам і доведеться так зробити. Я дзвонив Маркусу Ріддель, він вилітає до Нью-Йорка і за пару годин буде, а там вже й вирішимо.

Я ж лише кивнув, продовжуючи спостерігати за Реббекою. Однак тут пролунав дзвінок до генерала, і він кудись відійшов. Моє професійне відчуття говорило, що щось знову сталося. І якась паніка почала прокидатися в мені. Повернувшись, генерал виглядав просто жахливо.

- Що сталося? - але, здається, я вже знав відповідь. - На будинок знову напали, наші агенти вбиті, і Беатріс також, а Олівія зникла. І разом з нею й Кара. Здається, Реббека працювала таки не сама. І вона та Олівія лише пішаки.

Мій головний страх підтвердився, дівчину викрали. І тепер я просто не міг всидіти на місці, адже хвилювався за неї сильніше за все. Ми обов'язково знайдемо її.

Наступні кілька годин перетворилися для мене на суцільне жахіття. В першу чергу ми уважно оглянули будинок Ріддель та камери, які були виключені. Це означало, що Олівія і справді працювала з кимось, хто відкрив полювання на Кару. Важко було дивитися й на тіло Беатріс. Впевнений, вона захищала Кару, виконуючи свою роботу. Картер теж був просто у жахливому стані, адже він не повністю позбувся своїх почуттів до цієї дівчини. І я обов'язково підтримаю його, але не зараз. Я маю повернути дівчину додому.

Після того як огляд нічого не дав, ми навідалися у квартиру Олівії, адже там мали б бути якісь докази. Та складалося враження, що тут навіть ніхто не живе. А я досі не міг повірити, що секретарка Кари весь цей час була її таємним ворогом. Починаєш задумуватися, а кому взагалі можна довіряти. Ще через годину повернувся Маркус Ріддель, і ми вже залучили всі його ресурси та канали ФБР для пошуку дівчини. Але ж навіть не знали звідки починати, бо, згідно з нашими даними, Олівія машини не мала, тому й орієнтування не підходить.

Ми так і сиділи в управлінні, не в змозі навіть діяти, лише шукаючи якісь зачіпки, коли на мій телефон поступив дзвінок. І піднявши слухавку, я почув голос Кари...