BooksUkraine.com » Фантастика » Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі 📚 - Українською

Читати книгу - "Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі"

22
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Брама Абаддона" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: Фантастика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 72 73 74 ... 251
Перейти на сторінку:
class="calibre1">Ця думка прохромила Мельбу, немов блискавка. Навіть не

торкаючись язиком піднебіння, вона відчула, як бубнявіли

заховані в її тілі залози й міхурі. Обличчя та руки похололи. Не

встигли очі незнайомки розширитися від здивування, як

Мельбині туга й відчуття провини перетворилися на крижану

лють. Вона в курсі, вона викаже, і все піде намарно.

Вона не пам’ятала, як зіпнулася на ноги, але Мельба вже

стояла. Жінка підвелася і ступила крок назад.

«Я повинна буду її вбити».

— Пробач. Не хотіла тебе потурбувати.

Жінка трохи підняла руки, немовби намагалася захиститися

від удару. Це було би просто. Вона була хирлява на вигляд. Не

вміла битися. Ногою в живіт, і вона сама спливе кров’ю. Раз

плюнути.

У Мельбиній голові прозвучав тоненький голосочок: «Це одна

з тих дурнуватих попів, яким усе кортить когось спасти. Їй

нічого не відомо. Ти зараз у всіх на очах. Якщо нападеш на неї, тебе спіймають на гарячому».

— Ви мене не знаєте, — промовила Мельба, намагаючись

говорити спокійно. — Ви нічого не знаєте.

З-за одного зі столів попід самими дверима підвівся офіцер

і ступив пару кроків уперед, готовий утрутитися. Якщо через цю

жінку її запроторять на гауптвахту, то обов’язково перевірять її

осо бу. Обов’язково знайдуть труп Рена. Обов’язково дізнаються

її справжню особу. Треба тримати себе в руках.

— Твоя правда. Перепрошую, — вибачилася жінка.

В Мельбі вирувала ненависть, чиста й чорна там, де їй не

застилала очі червона лють. Із горла от-от мали вирватися слова

лайки, готові звалитися на голову дурнуватої священниці, яка

поставила все — геть усе! — під загрозу. Мельба проковтнула

свій гнів і хутко забралася з камбуза.

У сколошканих думках Мельби коридори «Томаса Прінса»

відкидали лиш туманну тінь. Вона піддалася на історію з Реном.

Вона замістила собою потрібний їй фокус. Призвела до ризиків, на які Мельба не розраховувала. Їй забракло ясності думок. Але

тепер усе минуло. Мельба зайшла в ліфт і натиснула кнопку

рівня, на якому зараз Станні та Соледад тестили

електросистеми, намагаючись знайти несправний блок. Але

передумала й відправилася в ангар.

— Станні? Соле? — гукнула вона в термінал. — Справитесь там

зараз самі? Мені треба вирішити одне питання.

Вона

зачекала

на

неминучі

уточнювальні

питання,

вивідувальні та підозрілі.

— Окей, — озвалася Соледад. І все.

В ангарі Мельба відправила запит про дозвіл на виліт човника, а одержавши його за десять хвилин, одразу стартувала в чорноту

космосу. Монітори на човнику маленькі й дешеві, і весь

неозорий всесвіт уміщається в екран п’ятдесят на п’ятдесят

сантиметрів.

Мельба

задала

комп’ютеру

розрахувати

найкоротшу траєкторію перельоту на «Серізьє». Політ мав

зайняти всього пів години. Вона відкинулася, наготувавшись

ввімкнути тягу, немов збиралася прокотитися на американських

гірках. Поміж тьмяного розсипу зір «Серізьє» здавався

крихітною сірою цяточкою, що чимскоріш наближалася до неї.

Корабель, як і решта флотилії, завершував гальмівне запалення, яке мало їх нарешті доправити до Кільця. А воно чекало на них, десь там за осяйним шлейфом реактивної тяги. Мельба

відігнала цю думку. Адже вона змушувала її згадувати Станні, Соледад і їхні страхи. Зараз вона не могла гаяти на них роздуми.

Нетерплячість відтягувала старт гальмівного запалення. Їй

кортіло чимшвидше дістатися на борт. Бути вже там. Вона

хотіла залетіти на «Серізьє», немов відьма на мітлі. На

швидкості, якої нізащо би не дозволила жодна атмосфера.

Мельба надто довго зволікала й тепер змушена була гальмувати

аж на двох g. Пристикувавшись, вона зрозуміла, що в неї

розвалюється голова й болить щелепа, немовби їй хтось зацідив

прямим у голову.

Ніхто не поцікавився, чому вона прилетіла сама й раніше часу.

У журналі прибуттів вона послалася на особисті причини. Йдучи

людними коридорами, протискаючись повз колег по екіпажу, вона по чувалася гнітюче, знайомо і комфортно як удома. Тільки

тут вона збагнула, наскільки сильно її турбували широкі

коридори «Томаса Прінса». Вони практично навівали думки про

свободу, а їй ішлося тільки про обов’язок.

У каюті стояв безлад. Усі речі (одяг, штекери, тампони, комунікаційний планшет, зубна щітка)

1 ... 72 73 74 ... 251
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі"