Читати книгу - "Знак Ареса. Частина четверта. Калинів день., Родослав Світланін"

 Мій начальник, старший слідчий, вважав, що злочинець був один. Він також вирішив, що раз навіть грошей, хоч і невелику суму, злочинець не взяв, значить, після проникнення в будинок, йому завадив здійснити плани господар, який прокинувся і якого бандит ударив, але злякавшись, що вбив, нічого в будинку шукати не став і поспіхом втік з місця злочину.

 Грекова спочатку відвезли в травматологічне відділення до добре знайомого нам Бліндира, після курсу лікування його перевели до очного відділення, де працювала моя мама. Кирилу Мефодійовичу після перенесеного струсу мозку поставили невтішний діагноз: посттравматична сліпота. Сьогодні Греков перебуває в очному відділенні в Нікополі, за ним доглядає моя мама, а також він перебуває під наглядом чудової лікарки - Людмили Василівни, доньки нашого класного керівника Василя Пименовича, і я вірю, що зір до нього обов'язково повернеться!

 Мене весь час не полишала думка, що ж було вкрадено з підвалу нашого колишнього вчителя? Я вкотре звернувся до Кирила Мефодійовича з цим питанням. Цього разу Греков вирішив мені розповісти правду...

 Виявляється, у підвалі свого будинку Кирило Мефодійович зберігав у скляній вітрині, обладнаній вентиляцією, чудотворну ікону Божої Матері, яку перед затопленням храму Дорофій передав Завадському, а той, перед смертю, передав нашому Греку...

 - Оце так! Ну, дає наш директор музею! Скіл приховав від свого народу Меч - подарунок бога Ареса, а Кирило Мефодійович приховав у своєму підвалі від нашого народу Образ, явлений, можливо, для захисту нашої землі! Не зрозумію логіки, навіщо він досі зберігав від людей ікону? Зрозуміло, що за комуністів у церкву б її не повернули, але можна було розмістити в музеї? - дивувалася Елла.

 - Як мені пояснив сам Кирило Мефодійович, нібито, Дорофій, передаючи ікону на зберігання Завадському перед затопленням храму, сказав, що вона повернеться «на своє місце», цими словами старець знову передбачив, що водосховище зникне, і дав нове пророцтво, що церкву Андрія Первозваного буде відновлено!

 - Вірю, що так він і сказав, але хто забороняв повернути ікону, яка, як ти сказав, була чудотворною, на колишнє місце з музейної зали або з іншої діючої церкви?

 - Спочатку, як мені казав Греков, у нього була саме така думка, що щойно відкриються церкви, він мав на меті передати ікону в культову споруду, щоб вона служила людям. Проте 1986 року ікона почала плакати кривавими сльозами, це сталося перед аварією на Чорнобильській атомній електростанції. Греков, який є атеїстом, не міг повірити в це диво, він збирав криваві сльози, носив їх до лабораторії, про результати аналізів мені нічого не повідомив. Тому, тоді ще шкільний вчитель вирішив нікому не віддавати ікону, а спостерігати за нею і зіставляти моменти появи крові з подіями в країні. Але не тільки кров'ю плакала Богородиця, 1991 року з її очей виливалося миро. Того року, як відомо, Україна здобула незалежність.

 Наступного разу криваві сльози Греков помітив на очах Богоматері у лютому 2014 року під час закриття сочинської Олімпіади. Невдовзі в України Росія «відкусила» Крим, а потім почалася війна на Донбасі, яка після закінчення пекінської Олімпіади 2022 року переросла у велику війну.

 - Розкажи, як просувалося розслідування за фактом пограбування будинку Грекова? Вийшли на якийсь слід? Ти не повідомив слідству, що потрібно шукати ікону?

 - Так, я повідомив, що потрібно шукати насамперед ікону, вірив, що це допоможе вийти на слід грабіжників, тому поліцією перевірялися всі антикварні крамниці, проводилися бесіди з колекціонерами та скупниками предметів культу, запити надіслали навіть на закордонні аукціони.

 - Вибач, Родіоне, але у вас же не було фотографії ікони?

 - А, ось тут ти помиляєшся, Елло. Я знайшов інформацію про цю ікону, як про шедевр образотворчого мистецтва, після того, як мені все розповів про неї Кирило Мефодійович. Річ у тім, що викрадена у Грекова ікона має свою точну копію, яка перебуває у Спасо-Преображенському храмі села Мошни, що на Черкащині, у тому самому, який збудували в цьому селі за часів графа Воронцова практично в один час із вежею Святослава, овіяною таємницею Меча. Пам'ятаєш також, що саме цей храм став вершиною отриманого нами при розшифруванні пророцтв «трикутника Хассалеха», основою якого є лінія «Залізної Діви». Також цей храм напрочуд точно розташований на перетині хресного знамення України трьома Святими Лаврами, яке відкрив нам усе той самий старець Дорофій.

 Отже, цей образ, відомий як ікона Сухо-Калигірської Божої Матері, у мошенському храмі отримав назву: ікони Божої Матері Мошногірської. Копія знаменитої ікони, що знаходиться в Спасо-Преображенській церкві, проявляє чудотворні властивості, якими славився оригінал, і в молитвах, звершених біля цієї ікони, люди отримували, і досі отримують за своєю вірою зцілення від хвороб.

 - Я ось думаю, Родіоне, якщо навіть копія, що знаходиться в мошенському храмі, проявляє свої зцілювальні властивості, якою ж силою була наділена оригінальна ікона, викрадена з підвалу Грекова?!

 - А, хочеш дізнатися, в який із днів вшановують ікону Божої Матері Мошногірської?

 - Звичайно ж, кажи.

 - 30 червня! Саме цього дня ченці в 1926 році принесли до мошенського храму копію чудотворної ікони з Мошногірського Вознесенського монастиря, який на той час радянська влада закривала. Знаходження оригіналу ікони, іменованої також «Милуюча», церковники ретельно приховували. Монастир більшовики в тридцятих роках перетворили на руїни...