Читати книгу - "Заміж за першого-ліпшого, Елла Кальницька"

Тимур

– Так, знаю. Але нам варто написати іншу історію.

– Я не впевнена.

– А якщо я тебе спробую переконати?

Ада обертається та уважно дивиться в очі.

– Тобі хтось розуму позичив, чи це якась гра?

Дівчина штовхає мене в груди та рушає до дверей.

– Не йди. Обіцяю, більше не буду говорити про хімію між нами. Я хочу пригостити тебе тортом. Це домашнє замовлення, він смачний.

Ада зволікає, а це мене тішить. Підштовхую її до столу та сідаю неподалік.

– Він дійсно смачний, – погоджується за кілька хвилин.

– Як справи з уроками? Важко?

Її виделка застигла на півдорозі до шматка. На обличчі – іронія. Думав, що вона проігнорує, але наше спілкування повільно набирало обертів. Загалом розмова була цікавою та змістовною. Вона першою пішла, а я на деякий час залишився за столом та розмірковував про майбутнє, спостерігаючи за черговим снігопадом за вікном.

Аделіна дуже змінилася, і це вплинуло на її дорослішання. Тепер поруч зі мною впевнена дівчина, яка щиро радіє власним здобуткам і незалежна від батька. Це її перемога. Вона не зламалася під тиском обставин, не занурилася в стан жертви, а вперто вибудовувала стратегію. Її рішучість і вміння знаходити вихід із складних ситуацій викликали у мене захоплення. І чим більше дізнавався про неї від своїх рідних, тим більше усвідомлював, що Ада – сильна особистість, здатна надихати інших. Її внутрішня сила відчувалася в кожному її слові та жесті.

На годиннику перша ночі. У квартирі суцільна тиша. Навіть мала ще жодного разу не прокинулася. Залишаю ванну кімнату та повертаюся в спальню. Звична картина: нічник, напівтемрява і Ада на своєму місці, ледь не з головою загорнута в ковдру. Лягаю поруч на живіт і намагаюся заснути. Та чомусь постійно зациклююся на її диханні… поки не засинаю.

– Ти знову за своє?

Розплющую очі, бо прокидаюся від того, що міцно стискаю в обіймах Аду. Звісно, я спав, але відсутність ковдри, як перешкоди, дозволяла уві сні робити необмірковані вчинки.

– У жодному разі, – голос чомусь захрип, коли відчув, що лівою рукою стискаю груди дружини.

Звісно, присутність жінки в ліжку одразу ж активувала в мені режим мисливця. Цілую передпліччя, розумію, що вже остаточно порушую її кордони. Намагаюся відчути її реакцію, чи бодай натяк на якийсь супротив. Рука вже геть безсоромно опускається донизу живота та занурюється в шортики, щоб доторкнутися до гарячої точки.

– Хочу тебе, – цілую шкіру на потилиці, плечах, заводжуся за секунди, коли чую її солодке зітхання.

Волога – це зводить з розуму й змушує діяти більш упевнено. Ада палко відповідає на мої пестощі. Я ж нашіптую їй на вушко найпекельніші слова, які змушують горіти тіла від жаги та пристрасті. Ада дійсно дуже чуттєва та активна. Ніколи б не подумав, що для мене стане важливим те, що я у неї перший, що лише зі мною вона така справжня та гаряча.

— Крихітко, скажи, що хочеш цього так само, як і я.

Шепочу їй у вуста, притискаючи її тілом до ліжка. Її ноги стискають мої стегна, а тіла розпечені від тертя. Та я не поспішаю її брати, бо хочу, щоб усвідомила, хто з нею, щоб це було щиро та по-справжньому.

— Хочу, тільки подбай про захист…

— Красуне, — руки стискають дівчину, а голос геть ніби не мій.

— Тимуре, я зараз помру, кохай мене сильніше.

— Крихітко, йди до мене…

Відчуваю, що нам край, наказую не стримуватися й нарешті відчути спільне задоволення.

Мене ніби розібрало на молекули, коли задрижав від отриманого задоволення та впав на знесилену дружину.

— Це було неперевершено, — ледь дихаю, цілуючи шию Ади.

Її пальці грають зі шкірою на плечах, коли наше дихання вгамовується.

— Мені сподобалося бути зверху, відчувати грудьми твоє тіло.

— Натякаєш, що наступного разу знову будеш грати головну скрипку?

Ада скидає мене з себе та тягне ковдру, щоб накрити наші розпечені тіла. Кладе голову на моє плече та носиком треться об скроню.

— Можливо…

Її руки обіймають мене, а я свої склав за головою та оговтувався від отриманого задоволення. У ту ніч усе було ніби в тумані. А сьогодні — це усвідомлене бажання, щира пристрасть та потяг.

За якусь мить я усвідомив, що Ада заснула. Вона притискалася, мов мале кошеня, а я відчував ніжність та потяг до цієї сильної дівчини. Нам потрібен шанс — у цьому я переконаний.

До ранку ми ще двічі кохалися. Цього разу це вже не був голодний потяг — ми кохалися ніжно, спокусливо. Вивчали одне одного та насолоджувалися тим, як наші тіла синхронізувалися. Ада знову брала верх, я ж користувався своєю позицією: розглядав її ідеальну фігуру й божеволів від пристрасті, яку вона розпалювала своїми звивистими рухами. Але кожного разу я закінчував тим, що брав дівчину так, як жадав у своїх брудних фантазіях. Ада прогинала спину й чіплялася пальцями за простирадло, коли я брав її до упору, відчуваючи пекельний жар і віддачу.

Згодом, близько сьомої, задзвонив мобільник, нагадуючи про те, що час іти на роботу. Йти не хотілося, але мусив.

— Мммм, уже ранок?

Ада розплющила очі й сіла на ліжку. Ковдра впала з її тіла, оголивши жіночі принади.

— Так, і в нас є час на ранковий секс.

Вона муркоче та притискає руки до грудей. Цей погляд мене бентежить. Чи ранок, як зазвичай, знову перетворить нас на чужинців? Ні, не бути цьому. Беру її в обійми та кладу зверху, щоб вона відчула стан мого товариша, який уперто наливається й завдає мені дискомфорту.

— Доброго ранку, красуне.
Ада намагається звільнитися, та я впертіший за неї.

— Не тікай, краще поговорімо про нас.

— Ні про що говорити, Тимуре. Це просто секс.

Чому я не здивований її словами? Та тому що вона має повне право мене карати і словами, і діями. Але ж вона, мабуть, добре розуміє, що наша історія не схожа на звичні.

— Не заперечуватиму. Але ми достатньо дорослі, щоб змінити напрям наших стосунків.