Майже всі художні твори Дені Дідро (1713–1784) французького філософа-просвітителя, творця «Енциклопедії», мистецтвознавця і письменника, побачили світ і принесли йому славу лише після смерті. Протягом кількох століть уся Європа відкривала для себе романи Дідро-митця, чий творчий пошук значно випередив свій час, але є актуальним і понині. До видання ввійшли

До восьмого тому ввійшли оповідання із збірок: «Храм гордощів» (Нью-Йорк, 1912, друкується повністю), «Народжена серед ночі» (Нью-Йорк, 1913), «Сила дужого» (Нью-Йорк, 1914) та «Тезменові черепахи» (Нью-Йорк, 1916).

До третього тому ввійшли роман «Морський Вовк» (Нью-Йорк, 1904) і повісті «Гра» (Нью-Йорк, 1905) та «Білозуб» (Нью-Йорк, 1906).

До сьомого тому ввійшли роман «Буйний День» (Нью-Йорк, 1910) та цикл оповідань «Смок Беллю» (Нью-Йорк, 1912).

До дванадцятого тому входять роман «Серця трьох» (написано 1915 р., опубліковано в 1919 р.), збірки оповідань «Червоний бог» (написано в останні роки життя, опубліковано 1918 р.), «На маті макалоа» (написано 1916 р., опубліковано 1917–1919 рр.; друкується повністю), «Голландська мужність» (збірка містить ранні оповідання Дж. Лондона, написані на межі XIX–XX сторіч;

До другого тому ввійшли роман «Дочка снігів» (Філадельфія, 1902), повість «Поклик предків» (Нью-Йорк, 1903), нариси «На дні прірви» (Нью-Йорк, 1903).

До десятого тому ввійшли романи «Міжзоряний мандрівник» (Нью-Йорк, 1915; у деяких пізніших виданнях роман друковано під назвою «Пекельна сорочка») та «Маленька господиня Великого Будинку» (Нью-Йорк, 1916).

«Мартін Іден» — звісною мірою автобіографічний роман відомого американського письменника Джека Лондона (1876–1916). Випадкова зустріч зі студенткою університету Рут Морз — дівчиною із заможної сім’ї — змінює життя моряка Мартіна Ідена. Він мріє стати письменником і починає завзято займатися самоосвітою. Природний талант і напружена праця дозволили Мартіну здійснити

Всесвітньо відомий роман «Консуело» вважається одним з найкращих творів Жорж Санд (1804–1876). Його головна героїня — молода дівчина Консуело, для якої сенс всього життя полягає у тому, щоб співати. Крім музики та співів для неї нічого не існує. Дія роману відбувається в середині XVIII сторіччя. Історичний фон, на якому розгортаються долі головних героїв, це Венеція

Арістофан — найвидатніший сатирик стародавнього світу, «батько комедії», як його назвав Ф. Енгельс. У творчості Арістофана досягає розквіту антична політична комедія. У драматургічних творах цього майстра слова широко відображене суспільне та культурне життя Афін V ст. до н. е. До тому ввійшли найславетніші комедії Арістофана.