Читати книгу - "Ловці туманів, Олександра Чернобай"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Кая помотала головою, повертаючись з непроханих спогадів, через побачене на галявині її пробирало холодом, немов дівчина під кригою опинилась.
– Андрію, – Кая продрала горло. – Викликай судмедекспертів. Це ж десь неподалік того місця, звідки лунало гарчання?
– Так. Схоже той дикий звір не на жарт розлючений. Він навіть не з’їв, а просто роздер.
– Це не звір! Досить вже у всьому звинувачувати звірів! – Кая гаркнула й сама не гірше дикої тварини. Вона поглянула на Іринея, його брови насупилися, а вуста щільно стулились, чоловік переводив очі між людськими останками, зовсім нічого не промовляючи, в тілі було помітне напруження, тож навряд він якось причетний до того, що тут відбулося. Але фіолетовий колір очей, швидкість, з якою чоловік за його словами «зніс її з ніг», те, як він вгадав, що відчуває Андрій, а вгадав точно, раз той розчервонівся, – все це наштовхувало Каю на досить суперечливі висновки. Стовідсотково треба завітати до нього, помешкання здатне багато чого сказати замість свого ж господаря. Тим паче поки той нікуди не зник.
– Андрію, залишаю тебе за старшого, я незабаром повернусь. І викликай вже, будь ласка, судмедекспертів. Негайно! – вона перевела погляд на нового знайомого. – Іринею, ходімо до тебе?
Чоловік серйозно дивився на неї близько десяти секунд, а потім коротко відповів:
– Ходімо.
Андрій почав обурюватися, проте Кая і слухати нічого не захотіла, навіть не глянула на нього.
– Ти на автівці? – натомість вона сканувала очима Іринея.
– Ні, до лісу я на автівці не їжджу. Я живу неподалік, декілька кілометрів і будемо вдома.
Навіть в голосі відчувалася певна загадка і це бентежило Каю:
– Мешкаєш сам?
– Так.
– Не боїшся, що до тебе слідча завітає? Чи тобі нема чого приховувати?
– Кожний щось приховує, Каю. А ти не боїшся йти додому до незнайомця-дивака, якому зовсім не довіряєш? – він поглянув на неї своїми яскравими фіолетовими очима якось зловісно.
Дівчина здригнулась, ніби град по спині покотився, бо Іриней вкотре влучив прямо в ціль.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ловці туманів, Олександра Чернобай», після закриття браузера.
