Читати книгу - "Знак Ареса. Частина четверта. Калинів день., Родослав Світланін"

 - Дякую, ви мені теж додали цікавої інформації про мій родовід, але, на жаль, мій рід перерветься, бо я не залишив на землі нащадків. Я був одружений, ми прожили з Розою щасливе життя, вона пішла у вічність нещодавно, але Бог нам не подарував дітей...

 - У мене теж немає дітей, заміжньою я не була. Однак сьогодні всі діти України - мої діти. У Канаді я почала відвідувати збори української діаспори, вивчила рідну мову. Я працювала у фонді, який підтримував талановитих дітей з України, ми влаштовували виставки мистецьких робіт, запрошували до Канади з концертами танцювальні та хорові колективи. У 2003 році я вперше приїхала в незалежну Україну як туристка. На теплоході «Принцеса Дніпра» я здійснила круїз Дніпром та Чорним морем з Києва до Ялти. Ми пройшли по каскаду дніпровських водосховищ, дорогою побували біля могили Тараса Шевченка поблизу Канева, у Спасо-Преображенському соборі Дніпропетровська, у Запоріжжі відвідали острів Хортиця, були в Херсоні, Одесі, Севастополі, але особливо мені запам'яталися відвідини моєї малої батьківщини... Коли теплохід пришвартувався у Черкасах, нас відвезли на екскурсію до Холодного Яру та Суботова. Я відвідала тоді Мотронинський монастир, але тільки сьогодні від вас довідалася, що саме там я й народилася... Доторкаючись до дуба Максима Залізняка, думала, що з цієї місцевості виростає моє коріння, як і коріння цього тисячолітнього дуба. Однак часу, щоб хоч що-небудь дізнатися про своє "коріння", не було.

 Щойно почалося повномасштабне вторгнення Росії, я одразу запропонувала свої знання та досвід на допомогу нашій військовій розвідці, але питання з отриманням мною громадянства України вирішувалося занадто довго. І ось нарешті цей день настав, і я, 19 квітня 2023 року, не тільки отримала громадянство своєї рідної країни, а й була прийнята на роботу в ГУР. І цього дня до мого паспорта було внесено дані про справжнє місце мого народження - хутір Буда у Холодному Яру. Місце сили, з якого повіє вогонь новий! Ще раз дякую вам, Девлете! Шкода, у мене для вас немає подарунка...

 - Ну що ви, ми всі чекаємо подарунка від вашого управління для всієї країни. Відкрийте секрет, адже це ж ви представлятимете Україну як «Посланниця Миру» на закритті Олімпіади в Парижі 11 серпня?

 - Так, я буду в Парижі 11 серпня, але скоріше, як «Посланниця Апокаліпсису» для однієї окремо взятої країни, однак я не можу розголошувати секрети церемонії закриття 33 Ігор. Спочатку буде візит до Берліна, ми відвеземо Меч до Пергамону, можливо, отримаємо гарантії щодо поставок далекобійної зброї від наших партнерів, адже нам не одразу схвалили й поставку винищувачів F-16, які скоро будуть у нас на озброєнні. Перед Парижем також буде поїздка до Вашингтона у складі президентської делегації на саміт НАТО з 9 до 11 липня, від рішень якого багато що залежить, можливо, і перенесення термінів нашої "спецоперації".

 - Генеральний штаб сподівається, що "спеціальна військова операція на Росії", розроблена спільно нашими відомствами, закінчиться успішно. Але у мене особисто є великі сумніви щодо того, що удару у відповідь не буде, не слід недооцінювати противника, чи все продумано правильно? Ми тут із вами самі, нас ніхто не почує, чи можемо поговорити про це?