Читати книгу - "Перехресниця Долі, Рія Вайсен"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вести сильні, а вона — всього лише чарівниця, яка кілька кругів тому уклала контракт із темним водним елементалем. Проти вампірів її чари малоефективні.
Водні елементалісти могли потопити ворожі кораблі, викликати ливень, позбавити місцину дощів на круги й десятикружжя, чим викликати мор. За це їх боялись і не любили майже так само, як і запальних приборкувачів вогню. Та це вимагало чимало часу й зусиль. Без вдавання до заборонених чарів Арніка могла хіба що збити їх потужним струменем з ніг. Навіть голову відтяти було б проблематично. Про сталеві серця вампірів не варто навіть й згадувати. Пам’ять люб’язно підказала картину з радником Антаїром, що тримав ще живе серце свого одноплемінника в руках.
З роздумів Арніку вирвав гуркіт — хтось з дітей збив макет водонапірної вежі. Її, зі словами про користь вивчення натуральної науки, подарував Будинку дивний чоловік у світло-сірому костюмі й чистим, аж до синього виголеним обличчям. Будинку часто дарували досить дивні речі. А бабця лише всміхалася й радо приймала їх. Можливо, саме тому що Тетяна ніколи не відмовлялась від дарів, їх й було так багато.
Арніка зітхнула, ще раз окинула оком кімнату й закрила за собою двері. Було відчуття, ніби більше у ці стіни вона більше не повернеться. Принаймні такою як зараз, так точно.
— Що відбувається? — запитала Арніка, підійшовши до Індгарта. Навколо уже зібралась юрба.
— Хтось з дітей задів макет й він завалився на Ірку, — спокійним тоном сказав Індгарт. Він стягнув десятки косичок, що заплели йому менші, на потилиці. Тепер його ельфійські вуха вирізнялись ще більше. Всередині все похололо від його слів. Арніка стиснула пальці на його передпліччі з такою силою, що якби перед нею був хтось інший, точно б мала залишити синці.
— Що? — її обличчя скривилось від хвилювання за молодшу. Іринка була швидкою, але не настільки, щоб утекти від кількасот кілограмового макету.
— З нею все добре, лише переляк, — відмахнувся Індгарт. На його смуглому обличчі сяяла легковажна усмішка, в яку, втім, вірилось важко.
— А чому тоді всі тут?!
— Тому що вежі більше нема, — замість Індгарта відповів Антаїр. Він підійшов ледь чутно. В руках тримав надщерблену чашку з сервізу. — У дівчинки проявились сили.
1. Відлєшувати — знайти
2. Гіувоча — дівоча
3. Пращітами — правнуками
4. Харити — мити
5. Штивна — висока
6. Бирше — більше
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Перехресниця Долі, Рія Вайсен», після закриття браузера.
