Читати книгу - "Я за тебе (не) піду!, Ванда Трезор"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ох, Марто, ти завжди була така смілива! - захоплено сплеснула долонями Марина. - Я з дитинства ще пам'ятаю! І сучасна - страх! Перша в нашому селі моду на кольорові прядки у волоссі ввела, пам'ятаєш? Потім усі ми так фарбувалися, але ти була найперша!
Я й не пам'ятала цього, чесно кажучи, але покивала, погоджуючись. Ага, смілива! Якраз! Сама хвилююся страшенно, що ж воно завтра буде?! Але виду, звичайно, не показую!
Попрощалися ми з Мариною, і я пішла додому. Максим ще не повернувся, я прилягала на диван, чекаючи його, і незчулась, як задрімала.
Прокинулася від того, що хтось сидів біля мене і легенько гладив по щоці пальцями. Я розплющила очі й побачила перед собою обличчя Максима. Близько-близько… Ми дивилися одне на одного й мовчали. Його очі були так близько, що я розгледіла дрібні золотисті крапочки в блакитних райдужках. Моє серце шалено затріпотіло, а шкіру покрили сироти від хвилювання…
Пальці Максима знову ковзнули по моїй щоці, викликаючи трепет у всьому тілі…
- Мушка, - сказав він мені пошепки. - Я проганяю мушку, - і знову погладив мене по щоці.
- Вже полетіла? - тихо спитала я, не відводячи погляду від чоловіка, який викликав в душі цунамі, шквал, смерч емоцій.
- Ні, ще сидить, - погладив він мене по волоссю і відвів прядку, яка спадала на чоло, за вухо. - Вона заважає тобі спати, а я відганяю. Я купив нам пиріжків з варенням і приніс смачних сливок! Візьмемо все це і підемо до річки, - раптом сказав він. - Не передумала? Як ти?
- Дуже добре, - промовила я.
Мені й справді було дуже добре поруч з цим чоловіком. Хотілося, щоб він сидів і дивився на мене, відганяючи ту мушку, вічно. Щоб їх було багато-пребагато, тих мушок! А Максим все відганяв і відганяв їх! І нехай ті мушки обсядуть все моє тіло, а він відганяв би їх звідусюди, а я б відчувала його ніжні пальці на своїй шкірі по всьому тілу!
Ох, про що я думаю! Дурниці якісь! Але ці дурниці раптом викликали шалений потяг до Максима. Такий, що я навіть сама від себе не очікувала. Ледве стримувалася, щоб самій не поцілувати чоловіка в такі близькі й бажані губи…
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я за тебе (не) піду!, Ванда Трезор», після закриття браузера.
