Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Дякую тобі Єліє, ти дуже добра -пауза -А у вас як, встигли потішати своїх батьків онуками?

-Ще ні, ми вирішили що поки рано нам заводить кошенят, тим більше наша цілителька каже, що небезпечно в такому юному віці народжувати. Тому ми чекаємо коли настане потрібний термін. Поки що ми чекаємо

Крило Ластівки посміхнулася - Звичайно можна і почекати. Я теж думала, що нам нікуди поспішати. Ах, якби я знала, що того дня він загине, не відпустила б у патруль. А ви краще не затягуйте, мало що в житті буває. Навіть молодий кіт може загинути, не лише старі гинуть. Вибачте мені, мені вже час

Обмінявшись кивками, блідо-сіра втекла геть. Захід сонця подивився на дружину -Може вона має рацію? Ризикнемо завести кошенят? Сподіваюся Зіркові Батьки дозволяти нам народить у такому юному віці? -Поглянув на Небо

-Знаєш, я вже давно намагаюся сказати тобі це. Я також хочу стати мамою. Не через те, що Король Гранд косо дивиться на мене через відсутність кошенят, я сама цього хочу, я відчуваю, що готова стати матір'ю.

Подружжя продовжило свою прогулянку, під час якої стало одним цілим. Але не лише вони запланували собі маленьких спадкоємців. Гранд і Миру від дня розмови про кошенят, щодня проводили час разом. Гуляли, полювали, робили те саме, що й принц з принцесою. Коршун, бачачи їх щасливими, засмучувався. Воїн досі був не байдужий до Миру, незважаючи на те, що кіт трепетно ​​любить свою дружину Рибку, він мав почуття до Королеви, які ніяк не міг вигнати зі свого серця, як би не намагався. Іноді кіт просив Зоряних Предків дати йому сили розлюбити Королеву, але здавалося, що предки не чули його, або не хотіли виконувати його прохання. Можливо в майбутньому він матиме шанс зізнатися білосніжній кішці у своїх почуттях, але чи буде такий шанс взагалі? Коршун хоча б намагається приховувати свої почуття від усіх, не показувати їх нікому, все ж таки він Рибку більше любить ніж Миру

Але тільки одна родина досі не придбала своїх кошенят. Це були Кульгава і Тія. Золота злісно відганяла від себе свого чоловіка, який всіляко намагався задобрити її. Він навіть став ставитися до неї з повагою і, здавалося, він закохався у свою дружину, але так це чи ні, важко сказати. Кульгавий рідко коли показує свої почуття, тому до кінця його зрозуміти нікому не вдавалося навіть Королівській родині. Хром не витримає і візьме свою дружину силою, але ні, він терпляче чекав, чекав коли золотиста підібреє до нього. Якось на прогулянці, точніше на полюванні, Тія побачила недалеко від себе молоду лисицю, не сказавши своєму чоловікові, вона почала підкрадатися до неї. Колишня годувальниця вважала що з легкістю впорається з лисицею, але все вийшло навпаки, золотиста не встигла до ладу наблизитися, як лисиця її першою помітила, люто зашипів, лисиця кинулася на кішку. Та від несподіванки скрикнула, бо їй ще не доводилося мати справу з лисицею. Її крик почув Кульгавий, побачивши що на Тію збирається кинеться лисиця, кіт швидкими стрибками збив лисицю, прийнявши її на себе -Іди в табір, клич допомогу! -Наказав кульгавий воїн -Роби як велю, не стій!

-Ще чого, самі впораємося, вона молода, слабка! -Прошипіла кішка, кинувшись на противника

Але лисиця була не дурною, вона спритно відстрибнула вбік, а потім швидко накинулася за кішку, але її знову збив Кульгавий - Кому сказав у табір біжи, дурна кішка! Ти проти неї безсила! -шипів кіт

-Якщо ти боягуз і збираєшся ховатися за спинами інших, то будь ласка, але без мене! -Знову прошипіла Тія

Кіт і кішка переглянулися, в той час на неї кинулася лисиця, між ними зав'язалася бійка, Кульгавий кинувся їх рознімати, насилу відбивши дружину у запеклої противниці, прикрив її собою. Усе! Тримає подалі від неї - з риком кинувся на лисицю

Тія відскочила вбік, на плечі були сліди від пазурів та зубів лисиці. Кішка зрозуміла, що була не права з приводу молодої противниці. Золотиста хотіла кинутись на допомогу чоловікові, але відчула біль у плечі. Бійка між Кульгавим і лисицею була довгою, і все ж кульгавий здобув над нею перемогу, хоч не вбивши, але неабияк потріпав її. Лисиця зрозумівши, що її противник сильний, втекла в ліс. Кульгавий сильно накульгуючи на свою праву лапу підійшов до дружини -Як ти Тія? Що ж ти не бережеш себе? Чи я тобі так набрид, що ти вирішила померти?

Тія хльоснула його по морді хвостом - Дурень! Хоч ти і неприємний мені, але це не привід ображати мене! Дякую що не кинув у біді. Через мене, ми мало не загинули. Чому ти не погнався за нею?

-Вона сильно поранена, їй потрібно зміцніти після моїх пазурів, тим більше я скажу королю щоб зібрав новий патруль на пошуки її, вона не встигне прийти до тями, як ми її задавимо силою Воїнів! Будь спокійна в цьому

Тія лизнула кота в ніс -Пішли додому, у Листя буде клопоту з нами -Кульгавий слухняно поплентався за нею

Дорогою до табору, Тія подивилася інакше на свого чоловіка. Хоч Кульгавий був мерзенним за характером, але він не кинув свою дружину і одноплемінницю в біді, сам кинувся в бій з лисицею, можливо вона дарма до нього така жорстока

Подружня пара увійшла до табору, до них кинулися одноплемінники, у тому числі і Королівська сім'я - Зоряні Предки, що з вами? -Злякано промовила Рибка -Кульгавий, ти що за дружиною не дивився?

-Ми напади на лисицю, я на жаль не зміг її вбити, але неабияк потріпав її. Король, найкраще прямо зараз зібрати патруль для її затримання. Я зараз вилікуюсь і піду з вами! Я мушу закінчити свою справу!

-Ще чого захотів! -Буркнув Гранд -Коршун! -Закликав до себе Помічника -Збери патруль, візьми найсильніших котів, я з вами піду. Миру, відведи поранених до Листя, нехай огляне їхні рани

Коршун відразу закликав до себе дорослих сильний Воїнів, через хвилину на чолі з Грандом вони пішли в ліс. Миру відвела подружжя в нору цілительки, Листя без слів зайнялася ранами Хрома, бо його рани були серйознішими ніж у Тія. Поки Листя займалася Кульгавим, Миру розпитувала колишню годувальницю -Тія, Кульгавий як ви могли додуматися до цього?