Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Вибачте Вашу Величність, це я винна -зітхнула, опустила голову золотиста -Я думала що впораюся з лисицею, адже вона молода, я вважала що така юна лисиця буде слабким противником. На жаль я помилилася, через мене постраждав Кульгавою -поглянула на чоловіка -Він мав рацію я слабкий противник для лисиці

-Ох, Тіє. Всі лисиці сильні, тільки лисяти слабкі. Навіть якщо лисиця молода чи стара вони серйозні противники. Кульгавий чому ти припустився щоб твоя дружина кинулася в бій з лисицею? -Закинула кота

-Прошу пробачити мені Корольова, я їй казав бігти за підмогою, але вона вважала це за непотрібне. Мені шкода що лисиця втекла, але я її сильно потріпав, думаю патрулю не важко добити її -вимовив кіт

-Я все розумію Тія, Кульгавий противний тобі, але він старший і досвідченіший за тебе. Не можна бути такою наївною. Ти годувальниця, ти не привчена у полюванні, точніше ти не зв'язувалася з лисицею. Листя, як його стан?

-Рани хоч і сильні, але не серйозні, жити буде. Але поки йому не варто йти на полювання, краще побути в таборі - відповіла Світло-коричнева смугаста кішка. Закінчивши з Кульгавим вона підійшла до Тія

-Добре, після завершення лікування підійдете до мене. Придумаю вам покарання за вашу дурість - пішла

-Пробач Кульгавий, через мене у тебе проблеми будуть. Мені все ж таки треба було тебе почути, дурна я

-Нічого. Я звик, що мене рідко хто чує. Але її величності права, ти як моя дружина, повинна була мене слухатися. Сподіваюся після цієї історії ти все ж таки припиниш мене ігнорувати

Кішка хмикнула -Ще чого! Те, що я твоя дружина, не дає тобі мене ображати! Твоє щастя що я є досі твоя дружина. Адже можу попросити Королеву розлучити нас! Я це зроблю, якщо ти надалі буде мені хамити

Листя закінчила, подружжя вийшли з палати, попрямували до білої. В цей час у табір повернувся патруль, деякі з воїнів було поранено, їх одразу послали до Листя. До Світу підійшов Гранд - Вистежили лисицю, виявилася ціла зграя, п'ять дорослих сильних лисиць. Насилу їх перемогли, але одній вдалося втекти. Пізніше знову підемо, треба добити цю негідницю - подивився на подружжя - Ви як, цілі?

-Та Ваша Величність, Листя сказала нічого смертельного. Мені все ж пощастило, що лисиця була одна і що вона не побажала продовжити бій. Я сподіваюся, ніхто сильно не постраждав з Воїнів?

-Ні, легкі рани, я так думаю - смикнув вухом Король -А ось що з вами робити? Миру, ти вже покарала їх?

-Ні ще, тільки збиралася, ти прийшов. Може, сам покараєш? Як не як ти тут Король, тобі вирішувати

Гранд трохи хмикнув -Цілий місяць забороняю вам виходить з табору, поки остаточно не видужаєте. І ще коли ви батьками станете? Скільки вже разом і досі без кошенят? Сподіваюся, що до кінця місяця у вас все ж таки з'являтимуться кошенята. Все ступайте, не хочу вас сьогодні бачити, ви мене засмутили!

Подружжя вклонилося Гранду та Мірі, відійшли убік -Чула? Навіть Король чекає на нас кошенят!

-Подумаєш. Це ж не означає, що я повинна взяти і народити їх! Ні, я поки що не готова до цього. Тим більше точно не від тебе. Мені начхати що ти так прагнеш продовжити свій рід, але це вже без мене, зрозумів?

Кульгавий мотнув головою -Що ж ти так мене ненавидиш? Через Єлію? Я вже забув про неї! Тепер ти моя дружина. Змирись з цим, розумію я тобі гидкий, але я багато від тебе не пробачу. Лише народи мені кошеня. Нехай це буде навіть донька, на сина я не сподіваюся. Ти не зобов'язана мене любити, поважати, але я прощу тебе хоч краплю чути. Тія! Я втомився бігти навколо тебе і домагатися твоєї взаємності!

-Так не бігай хто тебе змушує? Ти мені не чоловік! І я ніколи тобі не народжу, навіть якщо народжу то вб'ю відразу. Від таких, як ти не повинні народжуватися кошенята. Дай мені спокій, я втомилася слухати твоє невдоволення

Тія гордо пішла геть. Кульгавий встромив кігті в землю. Тія його доводила до сказу, але він вирішив не здаватися, рано чи пізно золотиста все ж таки здасишся перед ним, і він отримати бажане. Все ж таки Тія потроху починала подобається кульгавому воїну, хоч і була надто жорстокість до нього. Вирішивши зараз її не чіпати, пішов у нору Воїнів, щоб відпочити трохи

Минуло кілька днів. Багато хто забув про ту сутичку з лисицями, але не всі. Кульгавий практично повністю оговтався, але все ж таки він не до кінця відбув заборону Короля Гранда. Тія поступово змінювала думку про свого чоловіка. Якщо раніше він їй здавався холодним, жорстоким і байдужим до всього, то тепер після того, як він врятував їй життя. Не тільки як своїй одноплемінниці, але і як своїй дружині, золотиста почала бачити в ньому добрі сторони. Але все ж таки вона боялася йди на рішучий крок, щось не давало їй повністю підпустити його до себе. Їй весь час здавалося, що доброта це лише його маска, яка приховує його справжнє Я. Миру і Гранд не дивлячись на часті суперечки між собою, Королівське подружжя часто сварилося або через Захід сонця, або через інші проблеми. Але їхні сварки не остигали їхні почуття, які обидва дбайливо зберігали у своїх серцях. Подумки Корольова вже представляла своє майбутнє поповнення, білосніжна хотіла подарувати своєму чоловікові дочок, бо розуміла, що другий син, так само претендуватиме на трон, на звання Короля. У принципі королеві було байдуже, кого вона народить, вона лише просила Зоряних Предків про здорового малюка. Навіть якщо вона народить одне кошеня, вона любитиме його не менше, ніж Захід сонця. Одного разу Королеві стало погано, вона відмовилася від ранкової прогулянки з іншими кішками, тому відправила своїх подруг, Міра відразу кинулася до Листя. Лікарка не довго обнюхувала білу, закінчивши, вона з усмішкою промовила - Моя Корольова, у мене радісна новина для вас. Зіркові Предки обдарували вас своєю милістю, невдовзі у вашій Королівській родині буде поповнення, вітаю вас - з цими словами світло-коричнева схилилася

Миру щиро посміхнулася -Хвала Зоряним Предкам, вони почули мої благання. Дякую тобі Листя, ти нікому не говорю, я сама про все розповім, зберу все плем'я і оголошу цю звістку - покинула нору