Читати книгу - "Я за тебе (не) піду!, Ванда Трезор"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- От, і ми хотіли б дізнатися про все більш детально! - почувся із залу незадоволений голос Сергія. - Якби не Євгенова категорична заборона, то я б усе зняв на відео! Це ж сенсація! Трясця! Такий матеріал пропадає! - чоловік скрушно похитав головою і засопів.
- Серже, заспокойся, треба знати міру і межі, - строго промовила Оля, підбігаючи до мене і допомагаючи сісти на диван. - Як ти, Марто? Все добре? - і знову гостро глипнула на Сергія. - Думаю, все ще попереду! Ти зробиш крутий матеріал, але зараз не слід заважати поліцейському робити свою справу!
Наче на підтвердження її слів десь далеко почала лунати поліцейська сирена, напевно, то поспішали стражі порядку на затримання злочинця.
- Та хіба вони дозволять? - розчаровано зітхнув Сергій. - Марто, як ти? - теж поцікавився.
- Все добре, дякую, - кивнула я, з вдячністю приймаючи з рук Ольги склянку з водою.
Максим же кинувся до спальні і приніс свої великі волохаті капці та ковдру, запхав мої ноги у тепле взуття і загорнув у ковдру. Його турбота знову викликала в мені спалах вдячності й ніжності. Ніхто й ніколи так не турбувався про мене.
- Максим добре приклав його по голові, а Євген затримав того покидька, забрав його пістолет і одягнув на нього кайданки. Думаю, мерзотник вже не втече, - промовила я впевнено. - Але… Може, хто-небудь скаже мені, хто це такий?
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я за тебе (не) піду!, Ванда Трезор», після закриття браузера.
