Це весела історія про те, як ми в дитинстві намагалися стати вовками, бо бабця сказала, що від «вовчих ягід» таке буває. Ну, а що? Ми вирішили перевірити! Наїлися бузини до відвалу й чекали на перевтілення, але замість цього вийшло щось зовсім інше… Кумедна історія про сільське життя, дитячі фантазії та пригоди, які навіть зараз викликають посмішку.

У нашому селі навіть брами не прості. За кожною з них — не лише двір, а ціла історія. Кажуть, що кожен рід має свій знак, свій тотем, який охороняє й додає сили. У когось дубові листки, у когось мальви, а в нас — калина. Дитячі спогади про зелені ворота й бабусині розповіді про символіку роду переносять у світ, де кожна деталь дихає традиціями й магією. Це історія

Літо з бабцею: запахи полину та чортополоху — це історія про те, як у звичних речах можна знайти справжню магію. Це про бабусю, яка пахне травами, про літні світанку, коли ми виходимо за ворота і збираємо чортополох, полин і волошки, кожна гілочка яких має свою таємну силу. Це історія про обереги, про трави, які не просто лікують, але й дають захист і удачу. Я писала

У сільській глибинці не буває випадковостей — так вважає бабця, яка переконана, що сусідка Женька заворожила вітер, аби зчинити лихо. Два рази на рік у них відбуваються бурхливі сутички, що перетворюють звичайний день на справжню пригоду. Ось знову підозрілий клубок з’являється під воротами, і бабця не може залишити це без уваги. Як завжди, баби влаштовують сварку,

“Бабці авантюристки” — це історія про пригоди, що захоплюють навіть у звичайному житті. У центрі сюжету – бабуся, яка разом зі своїми подругами, незважаючи на поважний вік, не боїться авантюр. Онука стає свідком їхньої захопливої витівки, де інтрига, таємничість та дружба бабусь перетворюють звичайний вечір у місті на захопливу пригоду. Історія сповнена гумору,

“Ті, що знають, про що шепоче вітер” — це історія про маленьке село, де кожне дерево має свою історію, таємницю і магію. Верба, що росте біля річечки, липа коло старої криниці, каштан на краю городу і золота груша у саду діда Платона — всі ці дерева не просто прикрашають село, вони зберігають у собі спогади про минулі покоління. Під їхніми гілками діти граються,

Вітька — це хлопець, який знає, що кожен день у селі — це нова пригода, навіть якщо здається, що там нічого особливого не може відбуватися. Його світ — це поля, річки і село, де все має свою історію. Це збірка веселих і зворушливих оповідань про дитинство в селі, де за кожним парканом ховається маленький світ великих пригод. Через прості, але щирі події, Вітька та

Що робити в селі, коли городи вже перекопані, кабачки засолені, а новини на лавочці закінчились? Починається традиційна забава — полювання на полішука! У кожного села є свої "чужі", і їх виявляють з особливою ретельністю. Червона сорочка, незвичний акцент чи надто швидка хода — ось лише кілька ознак, які можуть зробити тебе "зальотним". Це веселе

Що може бути більш звичайним, ніж поїздка в маршрутці? Але іноді саме в найнепередбачуваніші моменти життя стає цікавішим. Вона — впевнена у собі дівчина, що любить починати свій день з кави і музики. Він — хлопець, у якого день почався з хаосу і невдач. Здавалося б, нічого особливого, але їхня випадкова зустріч у жовтій маршрутці перетворює звичайний ранок на щось

Баба Манька — сільська легенда, і не тільки через свій самогон чи бойового півня, що ліз клювати всіх без розбору. Вона керувала життям села з мудрістю, яка дивувала. Люди приходили до неї за порадами, самогоном і навіть за благословенням на сільських виборах. Її коти, з якими вона ділила пенсію, стали свідками її життя і смерті, а з її відходом село ніби втратило