Читати книгу - "Банальна історія , Христина Вілем"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
"Я перший нап'юсь"
?
"А потім напою тебе"
?
"Рот в рот"
«І як ти собі це уявляєш?»
"Просто"
«Я не буду»
"А куди ти дінешся?"
Ірина сміялась, наблизившись до його губ, а Максим давився водою. Але насправді було не до сміху. Між нами іскрило і це відчувалось, у горлі і животі бісились метелики, а в голові пульсувала думка: "невже за ці роки нічого не змінилось? Невже почуття не зникли, а просто заховались?"
Один ковток – один несміливий поцілунок. Вибух.
Другий ковток – поцілунок, він тримає її за талію...
...хтось її кличе...
"Мовчи, - шепоче він у губи - вони нас не побачать"
«Але...»
Поцілунок. Довгий, глибокий, запаморочливий. То була магія води і вогню, дотиків і подихів... Ірина, забувши про все, дозволила собі кохати і бути коханою...
Максим провів її додому, не відпускаючи руки. Ірина почувалась наче школярка на першому побаченні, всі слова раптом забулись, думки плутались, а тепло його руки розливало жар по тілу. Максим поцілував її на прощання і сказав, що прийде завтра увечері.
Ірина довго не могла заснути, торкалась пальцями губ закривши очі і згадувала... і думала... Нехай! Навіть якщо її давні погані передчуття справдяться, якщо у них нічого не вийде... все одно! Байдуже! Глибоко заховані у ній почуття нарешті прокинулись, у світ повернулись барви… і це сильніше за неї. Вона так втомилась від невдоволення, пустки у серці і втраченого часу. Ірина знов відчула життя на смак і хотіла більшого. Все інше байдуже...
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Банальна історія , Христина Вілем», після закриття браузера.